Село Золочівка (в минулому Бенів) у давнину належало до Золочівських дібр і як їхня складова частина мала тих
самих власників.
Десь від XV чи XVI століттях більшою земельною
власністю користувалися Сестри Милосердя зі Львова, але не відомо від
якого часу. Крім них мала свій фільварок українська родина Варчинських. У 1885
році було у Беневі 196 мешканців, а саме: 20 грекокатоликів, 178 римокатоликів,
8 євреїв. |
| Краєвиди села |
Щодо походження назви села, існує досить цікава
згадка. У часи, коли більшою земельною власністю села користувалися Сестри
Милосердя, на території села діяв невеликий монастир, де жили однією сім'єю ці
черниці. Життя у монастирі полягало не в тому, що черниці із самого ранку і до
пізньої ночі були змушені молитися, вони виконували й городні роботи, працювали
на кухні, займалися вишивкою, прибиранням чи доглядом за хворими. Проте не все
було так спокійно та мирно. Коли у село вдерлися вороги, вони вдерлися у
монастир, розграбували все майно і почали руйнувати його. Вони зуміли винести
дві великі золоті чаші та золоті прикраси: ланцюжки, медальйони із зображенням
святих та інше. Деякі вірять, що саме через ці дві золоті чаші походить і сама
назва села - Золочівка. Проте , вона вважається не єдиною
назвою.
За часів польського панування у Золочівці жив заможний
польський пан на прізвище Беньо. Як і годиться всім багатим людям, у нього був
свій власний завод по виробництву горілчаних виробів. У селі він вважався дуже
знатним та вельмишановним паном, і тому саме в його честь село отримало
назву Бенів.
Перед 1914 роком Бенів був передмістям міста Золочева, але отримав ще свою
окрему громадську самоуправу.
У 1935 році польський полковник Філько Бжезіцкий спорудував собі будинок, на
даний час у ньому був розташований Номадний дім і бібліотека села. У 1939 році
в селі було створено сільську раду, також діяла початкова школа для школярів.
У 1945
році в Беневі почав працювати млин, який використовували не тільки для молотьби
зерна, а й для забезпечення електроенергією усіх мешканців Золочівки. На жаль,
млин був зруйнований, і тепер на цьому місці стоїть чудовий будинок.
В 1949 році з Золочівки було вивезено у Сибір троє чоловік. З Польщі переселено десять сімей у Золочівку, а із села три сім'ї переселились
у Польщу.
Воювали жителі села на фронтах Другої світової війни. Зараз у селі проживає
один учасник війни - це Уличний Володимир Іванович.
В 1995 році в селі побудовано фігуру Пречистої Діви Марії, в честь освячення
фігури в селі святкують храмовий празник 4 серпня.
В селі проживають віруючі трьох конфесій: православної, грекокатолицької та
римо-католицької.
В 2003 році громада вирішила збудувати церкву поруч з фігурою Пречистої Діви
Марії, процес побудови триває по сьогоднішній час.
Грекокатолицька
громада свій перший камінь під церкву заложила в 2007 році біля фігури «Святого
Яна», яка залишилася з часів Польщі.
Життя
громади села. Важливу роль в селі відіграють бібліотека і Народний дім.
Жителі села Золочівка завжди можуть зайти до бібліотеки почитати цікаві книги,
розглянути різноманітні виставки. Працівники культури час від часу проводять
святкові вечори.
У
народному домі організовано гурток під назвою «Вишиваночка», в якому беруть
участь жителі різного віку. Велику роль відіграє старше покоління, яке передає
свій досвід своїм онукам.
З року в рік кількість населення міняється, воно весь час збільшується, і зараз
в селі Золочівка проживає 536 чоловік.
Матеріал
підготувала зав. бібліотекою-філією с. Золочівка Золочівської ЦБС.
Немає коментарів:
Дописати коментар