Населені пункти краю. Глиняни

Історія Глинян сягає в глибину минулих століть. Перша історична письмова згадка про Глиняни датується 12 травня 1397р. (більше 600р.).

Це невелике стародавнє українське містечко описане в художніх творах письменників І. Нечуя-Левицького і М. Старицького, Б. Лепкого і Генріка Сінкевича, в наукових дослідженнях І. Крип'якевича, І. Бауманюка, Б. Яцкевича, М. Балінського, Т. Ліпінського та інших. Цікаві відомості з історії Глинян, Їх околиць висвітлені в працях М. Хамули, З. Островсько­го, В. Лаби, Я. Богдан.

Кожний, хто народився в Глинянах, виріс в цьому місті, або хоча б якийсь час проживав тут, милувався природою, місцевими краєвидами і неповторною красою тутешніх околиць, спілкувався з простими, працелюбними і гостинними людьми, той ніколи не забуде цього чудового ку­точка нашого рідного краю і завжди, при першій нагоді, старається відві­дати його.

Глиняни, Глинянщина і весь наш Галицький край - маленька частка великої і дорогої всім нам України, яку ми, мов матір рідну, маємо люби­ти, шанувати і берегти, а також знати її багату, славну і багатостраждаль­ну історію, бо хто не знає минулого, той не вартий майбутнього (М. Риль­ський).

Глинянщина, через її особливе географічне розташування, характерний лише для цієї місцевості м'який і трохи вогкуватий мікроклімат та багаті родючі землі називають тут "золотою долиною". Розляглася вона в ма­льовничій низині, приблизно посередині між Львовом і Золочевом, Пере­мишлянами і Буськом. Глиняни і взагалі вся Глинянщина, є місцевістю екологічно чистою.

Про глинянську місцевість ходять багато цікавих легенд. В одній з них роз­повідається, що був тут колись один чоловік на прізвище БарціковськиЙ. В його господарстві народилося двоє бичків-близнят і коли вони підрос­ли, то зорав ними велику територію довкола Глинян і тим сами нібито оберіг місто і його околиці від всяких бід і нещасть.

Колишні і навіть теперішні Глиняни є містечком невеликим. Воно за­ймає територію трохи більшу як 700 гектарів, тут є всього 44 вулиці і 1327 будинків, більшість з яких є приватними. Населення в межах 4000 тис., з них 96 відсотків - українці.

Релігійне життя та сакральна архітектура Глинян 

В місті є три церкви.

Одна з них, церква Успення Пресвятої Богороди­ці, дуже давня, дерев'яна, збудована ще в 1624 р. 

Церква Успіння Пресвятої Богородиці

Тепер вона, як істо­рична та архітектурна пам'ятка, є під опікою і охороною держави. Пам'ятає вона страшні часи монгольських і турецько-татарських нападів, лихоліття австрійських, польських, німецьких та більшовицьких понево­лень. Пам'ятає також великих українських гетьманів Б. Хмельницького і І. Мазепу, війська яких в 1648 і 1705 р.р. таборилися в нашому місті, істо­рично достовірним Є те, що саме в Глинянах стояли головні козацькі та­бори.

В 1677 р. від чергового турецько - татарського набігу місто було зруйноване і спалене зовсім. З усіх будівель уціліла лише церква. Горіло місто потому ще багато разів. Остання велика пожежа була в 1886 р. тоді до тла згоріло все передмістя, але знову неушкодженою залишилася церква. В 1936 р. у святий вечір пе­ред Різдвом Христовим в ній сталося чудесне відновлення надпрестоль­ного образу Розп’яття Ісуса Христа.

Мабуть мало хто знає, що колись давно в Глинянах на Застав'ї була ще одна церква Св. Івана Хрестителя, теж дерев'яна, але значно молодша від церкви Успення. З народних переказів було відомо, що була вона куплена десь на Гуцульщині і перевезена до нашого міста. На їі місці стоїть тепер пам' ятний хрест і глибока громадська криниця, а поруч нова велика церк­ва Св. Анни. Вона була побудована в 1891 р. Ця церква завжди була дію­чою. Приходили до неї люди з навколишніх сіл, де церкви були закриті. 

У 1894 р. в центрі міста була побудована церква Св. Миколая. 

Церква св. Миколая

Будува­ли її на доброчинні пожертви людей Глинян і всього Замістя. Велику час­тину внесла графиня Потуліцька, яка володіла значною частиною земель. Доля церкви була складною, важкою і трагічною. В 1954 р. їі було закри­то. В ній розмістили склад бази місцевого споживчого товариства. Лише в 1988 р. з неймовірними труднощами цю святиню було повернено народу. В кінці 1989 р. наново посвячено і відправлено першу Службу Божу.

Крім трьох церков в нашому місті є багато пам'ятних хрестів.

Одним з найдавніших вважається хрест, що на вулиці І. Мазепи на За­місті, встановлений 24 серпня 1849 р. На ньому викарбовано ,,3116 мая 1848. пам'ятка даної свободи". Саме в цей день на теренах Західної Укра­їни було скасовано панщину.

На узбіччі місця, де сходяться вулиці Перемишлянська, Св. Миколая і Андрея Шептицького стоїть невеликий металевий хрест на кам'яному поста­менті. На ньому старослов'янською написано: "Сіе знаменіе Креста Гос­подня сеовершили граждани в память билой холери в Глинянах года 1855 ... "

В іншому місці, посередині невеликого майдану, біля церкви Св. Анни стояв колись дерев'яний хрест, встановлений ще в 1886 р. як пам'ятка про згорілу церкву Св. Івана Хрестителя. В 1902 р. замість нього був постав­лений новий, витесаний з каменю. Посвячував його сам Митрополит Андрей Шептицький. Приїжджав Шептицький до Глинян два рази. Перший в 1902 р. Другий раз з 10-денною місією в червні 1913 р.

З лиця землі було стерто і дві каплиці: Св. Антонія на вулиці Львівсь­кій і Матері Божої на околиці міста при дорозі Глиняни - Буськ. На Їх мі­сці збудовані нові набагато більші і гарніші.

Серед багатьох визначних і цікавих місць в Глинянах є місцевий ста­ровинний цвинтар. Площа його десь трохи більше 5 га. Там, наче в парку, ростуть розкішні дуби, високі тополі, стрункі вічнозелені смереки, акації та інші декоративні дерева, а між ними багато, дуже багато могил. Нікому не відомо, коли започатковано цей цвинтар, скільки йому років, скільки людей спочиває там. На деяких надмогильних каменях ще й досі зберег­лися старослов ' янські написи датовані, кінцем ХVІІІ і початком ХІХ сто­літь.

Окрім церков в місті є польський римо-католицький костел св. Духа, споруджений у 1840 р. Понад 50 років він був недіючим. Його по варвар­ськи руйнували, віддавши під склади, комори, майстерні. 

До Другої світової війни в Глинянах була також велика єврейська синагога. Не при німцях, а вже при радянській владі вона була зруйнована.

З історичних пам'яток далекої старовини збереглися лише глибока фо­са і сліди оборонних валів, що були споруджені ще всередині ХУІ ст.

Постановою Верховної Ради України від 03.02.1993 р. № 2983 – ХІІ смт. Глиняни віднесено до категорії міст районного підпорядкування. На даний час в місті працює низка промислових підприємств: завод по виробнитству шпону, філіал золочівської швейної фабрики. Лікарня, яка розрахована на 150 ліжок, забезпечена відповідною лікувальною та діагностичною апаратурою;  дитяча консультація, працюють три аптеки (одна з них в приміщенні лікарні), є дві ветаптеки. Середня школа, яка нараховує 460 учнів і музична школи – 114 учнів, бібліотека для дорослих, бібліотека для дітей, Народний дім, крамниці, підприємства громадського харчування, об’єкти побутового обслуговування населення.

Глиняни включено до списку історичних міст і селищ України.