Співець селянської долі (до 160-річчя від дня народження Тимотея Бордуляка)

Тимотей Бордуляк – як священик і як письменник – жив з людьми і для людей, ушляхетнював їхні душі Божим словом і молитвою, втішав своїм красним вченням, він любив народ, як справжній громадянин. Його твори є справжніми перлинами реалістичного мистецтва, цінним вкладом в українську літературу.

Бордуляк Тимотей Гнатович народився 2 лютого 1863 р. в селі Бордуляках (Бродівщина, тепер Золочівського району) на Львівщині в селянській родині. Початкову освіту здобув у містечку Станіславчик. Вчився у Львівській Українській гімназії, закінчив теологічний факультет Львівського університету в 1889 р. Мав велику пристрасть до іноземних мов і знав їх чимало, зате не любив математики.

У квітні 1890 р. поселився у с. Заставці Підгаєцького повіту. Там і розпочав писати оригінальні оповідання з життя західноукраїнських селян, яке І. Франко назвав галицьким пеклом. Вчителював у селах Галичини, був священиком в селі Городище теперішнього Зборівського району, де жив до 1905 року.

Літературну працю розпочав у 1887 р., надрукувавши в журналі «Зоря» вірш «Русалка». Також перекладав українською мовою твори Гейне, Тургенєва, Достоєвського тощо. Згодом виступив з власними новелами та оповіданнями. 

В 1899 р. у Львові вийшла збірка оповідань письменника «Ближні». В 1903 р. твори письменника друкувалися в часописах «Діло» (Львів), «Подільське слово» (Тернопіль), «Календар Просвіти», «Літературно-науковий вісник», «Товариш» (Чернівці).

Творчість Тимотея Бордуляка сповнена гуманізму, любові та пошани до людей, у ній правдиво показано важкі умови життя сільської бідноти та високі моральні якості простих людей («Дай, боже, здоровля корові», «Мати», «Дід Макар»), еміграцію галицьких селян до Америки та поневіряння їх за океаном («Ось куди ми підемо, небого!», «Бузьки», «Іван Бразілієць»). Трагічні події 1-ї світової війни знайшли відображення в новелах «Татари» та «Батюшка Спирідіон».

Письменник підтримував постійні контакти з Іваном Франком, Осипом Маковеєм, Михайлом Коцюбинським, Григорієм Величком, Василем Стефаником, Андрієм Чайковським, Богданом Лепким, Іванною Блажкевич, Осипом Назаруком, та іншими.

Творчість Бордуляка високо цінували І. Франко, П. Грабовський, О. Маковей, Леся Українка.

Помер письменник 16 жовтня 1936 року у Великому Ходачкові, де й похований.

Твори Тимотея Бордуляка у Золочівській міській бібліотеці ім. І. Франка КЗ "Публічна бібліотека Золочівської міської ради":

1. Бордуляк Т. Невідомі твори [Текст] / Тимотей Бордуляк ; упоряд. Т. В. Бордуляк ; наук. ред., вступ. ст. і комен. М. Й. Шалати. - 2-ге вид., стер. - Львів : ПАІС, 2011. - 428 с., іл.
2. Бордуляк Т. Твори [Текст] / Тимотей Бордуляк // Українська новелістика к. ХІХ - поч. ХХ ст. / упоряд. і прим. Є. К. Нахліка. - Київ : Наук. думка, 1989. - С. 235-244.

Література про Тимотея Бордуляка: 

1. Бордуляк Тимотей (1863-1936) [Текст] // Енциклопедія українознавства. Т. 1 / гол. ред проф. д-р Володимир Кубійович. - [Б. м.] : Молоде життя, [б. р.]. - С. 158.
2. Історія української літератури [Текст]. У 2 т. Т. 1 : Дожовтнева література / відп. ред. М. Т. Яценко. - Київ : Наукова думка, 1987. - 631 с. 
3. Лисенко Е. Тимофій Бордуляк [Текст] : літ.-крит. нарис / Елеонора Лисенко. - Львів : Книж.-журн. вид-во, 1960. - 79 с.
4. Сорока П. Ярмо і тягар, сповідь перейшлих літ : [повість про Тимотея Бордуляка] / Петро Сорока // Дзвін. - 2014. - № 10. - С. 26-104.

Використані матеріали Наукової бібліотеки Тернопільського національного педагогічного університету.