Росписи церкви Вознесіння Господнього у с. Поляни Золочівського району (до дня народження Модеста Сосенка)

Сьогодні згадуємо одного з найяскравіших львівських художників, який окрім художнього таланту, прославився як мандрівник Близьким Сходом та друг митрополита Андрея Шептицького. Навчаючись у Мюнхені, Парижі, Кракові, він здобув рівень, який дозволив йому стати одним з найяскравіших представників модерну в українському мистецтві.

МОДЕСТ СОСЕНКО (28 квітня 1875 р. - 4 лютого 1920 р.) - український художник-монументаліст, портретист, пейзажист, ілюстратор.

У 1911-1913 рр. Модест Сосенко працював над реставрацією внутрішнього оздоблення церкви св. Миколая м. Золочева (XVI ст.). Більше з даного питання читайте- https://zolocyiv-kraj.blogspot.com/2022/04/blog-post_28.html

А сьогодні мова піде про інший храм Золочівщини - дерев'яну церкву Вознесіння Господнього (1903 р.) с. Поляни, яку Модест Сосенко розписував у 1911-1914 рр.

• на 1911 рік припадає основна частина роботи М. Сосенко над оздобленням даної церкви (ікони до іконостасу цієї церкви, царські ворота та ікони бічних вівтарів);
• купол нави був розписаний художником у 1914 році;
• до сьогодні збереглися лише розписи купольної частини трансепту та іконостас у храмі, хоча вони вимагають нагального фахового реставраційного втручання.

У фототеці й у відділі рукописів Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького зберігають світлини церкви с. Риків (від 1946 р. - Поляни) початку ХХ ст. і детальні записи щодо внутрішнього храмового оздоблення авторства М. Сосенко. Збереглися і давніші фото фрагментів іконостаса та розписів.

Під час праці в Рикові Модеста Сосенко постійно супроводжували непорозуміння із замовником - церковним комітетом. Згодом, згадуючи цей період у житті художника, музеєзнавець, етнограф Іларіон Свенціцький писав:

"Церкви в Підкамені і Рикові. Господи, скільки хороводів було з ними в мистця, скільки болючих і немилих досвідів для чоловіка простого, доброго, правдолюбного й довірливого! Він на позичений гріш довго жив, заки йому вицикали не те що за роботу, але навіть за зужитий матеріял! Мимо того він ніколи не нарікав, не падав духом, тільки творив, бо В ТВОРЧОСТИ НАХОДИВ ВІН ЄДИНУ РОЗРАДУ"

Гортаємо сторінки фундаментального видання, монографії Олесі Семчишин-Гузнер "Модест Сосенко (1875-1920)", яку люб'язно надала для ознайомлення наша користувачка, історикиня Надія Гупало.

Захоплюємося творінням людського генія!

Музичним супроводом до відео є твір Мирослава Скорика "Листок до альбому"