Історія музичної культури та освіти Золочева поч. ХХ ст. тісно пов'язана з ЙОГО ІМЕНЕМ!
Він мав дар притягувати до праці всіх зацікавлених і обдарованих співом і музикою. З його ініціативи було відкрито Золочівську філію Вищого музичного інституту ім. М. Лисенка, що у Львові. При ній розпочала свою діяльність музична школа (тепер - Золочівська мистецька школа ) та мішаний хор.
ВАСИЛЬ БЕЗКОРОВАЙНИЙ (12 січня 1880, м. Тернопіль - 5 березня 1966, м. Баффало, США)- український композитор, диригент, піаніст, музичний діяч.
До Золочева 1929 р. на посаду вчителя гімназії В. Безкоровайний приїхав з дружиною Стефанією Стебницькою-Безкоровайною. В свій час вона навчалася гри на скрипці у В. Безкоровайного в Тернополі. Стефанія мала гарний і сильний голос, співала в тернопільському “Бояні”, брала участь в сценічних постановках.
У Золочеві проф. В. Безкоровайний ініціював відкриття філії Вищого музичного інституту ім. М. Лисенка (1931), де викладав теоретичні предмети та був її директором. Його дружина заклала драматичний гурток, режисеркою якого була Н. Лісова, професійна акторка, емігрантка з східної України.
Василь Безкоровайний ( мав серед місцевих прізвисько "Базьо") організував при золочівському «Бояні» струнний і духовий оркестр, у супроводі яких ставили вистави “Ой не ходи Грицю”, “Запорожець за Дунаєм”, “Наталка-Полтавка”, “За двома зайцями”, “Безталанна”, “Вій” та ін. Саме Стефанія й була виконавицею всіх головних партій.
Стефанія Безкоровайна крім сценічного мала ще організаторський талант. Вона влаштовувала різні забави товариства “Бесіда”, була в управі місцевого спортивного товариства “Сокіл” і головою Сокільського духового оркестру.
Польській владі не подобалась культурно-патріотична діяльність цієї сім'ї та зріст національної свідомості в м. Золочеві, його околицях. В результаті проф. В. Безкоровайного "попросили" на передчасну пенсію.
Родина Безкоровайних повернулася до Тернополя. Потім був Львів, Гогенемсі (Австрія), Ембрідж (штат Пенсильванія, США) і Баффало (штат Нью-Йорк, США).
Більше про сімейне та культурно-сподвижницьке життя родини Безкоровайних, зокрема статтю "Життєпис Стефанії-Стебницької" авторства їхньої дочки Неоніли Безкоровайної-Стецьків читайте на краєзнавчому блозі Золочівської міської бібліотеки ім. І. Франка - https://zolocyiv-kraj.blogspot.com/.../blog-post_11.html...
Щиро вдячні Богдану Безкоровайному - внучатому племіннику українського композитора, заслуженому працівнику культури України, керівнику Науково-творчого товариства Василя Безкоровайного за надані матеріали.
Немає коментарів:
Дописати коментар