Шашкевичу-210: історія №2

ІСТОРІЯ №2 про КОНФЛІКТ ПОКОЛІНЬ
Чи знаєте ви, чому вірш "Син любимому отцю" Маркіян Шашкевич написав вже після смерті батька?
І чому просив пробачення у поетичних рядках?
Ось, що ми дізналися:

•  Восени 1892 року Маркіян Шашкевич вступив до Львівської духовної семінарії, і водночас - за тодішнім семінарським статутом - став слухачем філософського відділу університету. Тихий, лагідний, але непосидющої вдачі, прагнув Маркіян якомога ширше пізнати життя галицької столиці, набути нових, близьких по духу друзів. Правила ж семінарії були надто суворі - у вільнодумстві могли звинуватити навіть за читання творів Шекспіра.
•  На жаль, за нерозважний молодечий проступок (спокушений товариством, випив у місті, не маючи в цьому "досвіду", вина, почувся зле, і втік від товариства в семінарію, де, занедужавши, увечері й наступного дня не з'явився на заняття) 21 лютого 1831 року був виключений із семінарії. Є, проте, підстави думати, що цей проступок послужив лиш приводом, - що насправді Шашкевича виключили за вільнодумство.
•  Важким ударом було це для батька Маркіянового, о. Семена Шашкевича. Маркіян був найстарший із семи його дітей, і на нього в сім'ї покладали особливі надії.
•  До кінця життя батька (помер 30 січня 1833 року) теплі стосунки між ним та його первістком так і не відновилися. Свої переживання з тієї причини Маркіян висловив у поезії "Син любимому отцю".

P. S. Читайте Шашкевича разом із Золочівщина#digest у час його 210-ліття!

У дописі використано книгу - Шашкевич М. Повне зібрання творів / Маркіян Шашкевич; упоряд. і ред. М. Шалата. - Дрогобич : Коло, 2012. - 560 с.