"Поет-лицар", який щиро любив Україну, захоплювався творчістю Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки, вивчив українську мову та писав нею вірші, які підписував іменем ВАСИЛЬ ВИШИВАНИЙ.
За життя він написав велику кількість віршів, частина з яких увійшла до збірки "Минають дні...". Єдине видання Василя Вишиваного побачило світ у 1921 році у Відні з присвятою "Борцям, що впали за волю України".
До поетичної збірки увійшли вірші як інтимної, пейзажної, так і громадянської лірики. Чимало віршів присвячено тим місцям, де мандрував юнаком, а пізніше ніс бойову службу. Загалом, у збірці «Минають дні…» майже тридцять віршів: «Осінній вітер», «Зима», «Розлука», «На полонині», «Ніч надходить», «Досвітня заграва», «Ноктюрн», «Рання хвиля», «Надія», «Вірлиний крик», «Незнаним героям»…
P. S. На краєзнавчому блозі Золочівська центральна районна бібліотека ім.І.Франка знайдете оновлений перелік книжкових та електронних видань, серед яких поетична збірка Василя Вишиваного "Минають дні...", статті з періодичних видань та Internet-посилання, які розкриють вам велич духу українського патріота з династії Габсбургів: https://zolocyiv-kraj.blogspot.com/2020/02/125.html#more
Читайте поезію Василя Вишиваного разом з Золочівщина#digest !
Немає коментарів:
Дописати коментар