середа, 27 лютого 2019 р.

Гаварецька кераміка

Гаварецька кераміка – це народний промисел, що розвинувся в селі Гавареччина (від чого і пішла назва), що у Золочівському районі Львівської області, – народно-ужиткове мистецтво виробів з чорнодимленої кераміки.
Традиційно, це є хатній посуд: горнятка, мисочки, глечики, чайники, вази, джезви, які мають темно-сіре, чорне чи сріблясте забарвлення. Зараз Гаваречина також славиться своїми традиційними галицькими дзвіночками та різноманітними оберегами.
Село Гавареччина

Як гласить місцева легенда, перші гончарі появилися в селі Гавареччина наприкінці 17 століття. Цей промисел вони привезли з собою з містечка Білий Камінь, що на Львівщині. Саме звідси їх примусово виселила графиня Тереза Вишневецька, дружина князя і воєводи Юрія Вишневецького, аби місцеві гончарі не задимлювали своїми печами її місто. Відтак, в селі, в хаті за хатою почали виростати нові горна, з яких десятками «вискакував» все новий і новий посуд на продаж.

Проте, починаючи з 20 століття гаварецьке мистецтво стало непопулярним. Тоді почав набирати обертів промисловий прогрес: появлялися фабрики, на яких вироблявся посуд та інший хатній реманент. Ручна робота втратила свою актуальність. До того ж, з бумом промислового прогресу, народний промисел став не цікавим молодшому поколінню, втрачалися техніки, не передавалися традиції… До порівняння, наприкінці 19 століття у селищі працювало понад сотню майстрів чорнодимленої глини, а до 1980-х років їх залишилося всього лишень менше десятка…

Та про гаваречину все-одно заговорили на весь світ. У 1984 році роботи гаварецького майстра Дмитра Вислинського потрапили на Міжнародну керамічну виставку до Італії, в місто Фаєнка, і здобули там золоту медаль. Робота майстра зі Львівщини – керамічний вазон, попала в мистецький каталог Європейського керамічного мистецтва, як один з найкращих творів керамічного мистецтва 20 століття.

Згодом, розпочинаючи з 1980-х років, про галицьке село Гавареччина почали знову говорити – і сталося це завдяки Львівському Товариству Лева. Саме вони розпочали добру ініціативу відродження давно забутого галицького народного промислу. Гавареччина нарешті ожила. Сюди почали приїжджати люди, які прагнули не тільки на власні очі побачити славетних гаварецьких майстрів та їхні вироби, але й навчитися цьому вмінню й опанувати різноманітні техніки. В підтримку продовження розвитку народного промислу села Гавареччина створювалися різноманітні експозиційні виставки і ярмарки у Львові, організовувалися благодійні концерти та виступи громадських діячів і відомих поетів.

На сьогодні ж основною метою ентузіастів з Товариства Лева є створення цілої Гаверецької школи, яка б передавала знання молодшому поколінню і популяризувала чорнодимлене керамічне мистецтво у всьому світі.
Роботи Бакусевича Мар'яна

Серед знаних майстрів:
Володимир та Мар’ян Бакусевичі, чиї роботи експонувалися на багатьох виставках.
Дмитро Веслинський – однин з найвідоміших гаварецьких майстрів, чиї роботи демонструвалися на міжнародній виставці кераміки в італійському місті Фаєнца в 1984 році і були удостоєні Золотої медалі. 
Володимир Архиимович, чиї роботи милують око відвідувачів Олеського замку. 
Іван Луковський, Володимир Гарбузинський - сучасні майстри гаварецької кераміки, добре знані на Золочівщині (в селі Гавареччина, ближній окрузі та й не тільки), які передають тепер таємниці майстерності цього ремесла молодшому поколінню.

Немає коментарів:

Дописати коментар