неділю, 25 лютого 2018 р.

Видатні постаті Золочівщини. Герц Імбер Нафталі

Імбер Нафталі Герц - видатний єврейський поет. Народився 1856 року у Золочеві. Перший вірш на івриті написав у 1866 році, навчаючись у хедері. 

Слава прийшла до Нафталі ще в юні роки – за поему, присвячену сторіччю приєднання Буковини до Австро-Угорщини, у 1875 році отримав нагороду від імператора Франца-Йосифа. У тому ж році в Імбера, який дозволяв собі вільнодумство, виник конфлікт із золочівськими хасидами і він буквально утік до Бродів. Там під впливом реформатора юдаїзму, письменника Авраама Крохмаля та єврейського науковця Хешла Єгошуа Шора став прихильником реформаторської течії Гаскала.
Нафталі Герц

У молодості Нафталі Герц захоплювався подорожами, зокрема відвідав Угорщину, Сербію, Румунію. У 1882 році переїхав до Палестини. Там сповна проявився і поетичний дар Нафталі Герца.
У першу збірку віршів «Ранкова зоря», видану в Єрусалимі у 1886 р., увійшов і вірш «Наша надія». Саме цей вірш став текстом майбутнього гімну сіоністського руху і держави Ізраїль. У 1888 р. приїхав до Лондона, де близько зійшовся з єврейським письменником Ізраелем Зангвілом. Імбер навчав його івриту і брав у нього уроки англійської. Імбер став прообразом жебрака-поета в двотомному романі «Діти гетто» Зангвіла.
 У 1892 р. Імбер переїхав до США. Писав англійською мовою твори на духовно-містичні теми, переклав на іврит «Рубаї» Омара Хайяма. За життя Імбера вийшли друком ще дві збірки його віршів - одна в Золочеві (1900 р.), інша в Нью-Йорку (1902 р.). 
У Нью-Йорку, на Манхеттені, поет і помер в 1909 р. У 1953 р. прах Імберабуло перевезено до Єрусалиму. Після утворення держави Ізраїль «Ха-тіква» фактично стала її гімном. Однак офіційний статус гімну був закріплений рішенням кнесету лише 10 листопада 2004 року.

Немає коментарів:

Дописати коментар

Теофіл Копистинський: до 180-річчя від дня народження українського художника

Самобутній талант Теофіла Копистинського - одного із провідних художників України ІІ пол. ХІХ-поч. ХХ ст., виявився у різних видах і жанрах ...