У читальному залі міської бібліотеки, де відбувалася презентація, було велелюдно. На свято поетичного слова Наталі Ковалик зібралося дуже багато золочівців та гостей нашого міста.
Модерацію події вміло та філігранно провела Марія Леськів. З огляду на тему нової збірки, вчорашня презентація відбувалася в досить меланхолійно-мінорній тональності. Та й дощ за вікном додавав тужливого настрою. Але, попри все, поезія пані Наталі легка, оптимістична та життєствердна. Бо кожне зло є конечне, а після великих випробувань мусять настати світлі часи.
Усе мине: любов і гнів,
зійде, як сніг, облуда слів;
земля вбере ще і фату,
і чорну рясу...
І в суєті прожитих літ
дозріє плодом білий цвіт,
відкриє істину просту
на вістрі часу.
І ця весна, і ця війна,
і гул сирен, і тишина -
усе мине. І вродить хліб
на міннім полю.
Впадуть ворожі прапори -
й протуберанцями згори
з'яріють вічні імена
на вістрі болю.
Це вже третя книжка пані Наталі. Памʼятаю, як наприкінці 2021 року ми всі тішилися її дебютом у вигляді збірки «Інші дерева». Бо давно захоплювалися її поетичним словом на сторінках Фейсбуку. Цей перший крок дав стимул до розвитку і поступу. Нині Наталя Ковалик є лавреаткою багатьох поетичних премій, а її поезії входять до складу різноманітних антологій і вже почати перекладатися іноземними мовами.
Я зичу пані Наталі натхнення та нових поетичних доробків! Сподіваюсь, вона ще не раз збере золочівську громаду на свято поезії та краси!
Фото та текст Галина Новосад
Немає коментарів:
Дописати коментар