Шашкевичу-210: історія №4

ІСТОРІЯ №4 про РУСЛАНА, ЯРОСЛАВА, ДАЛИБОРА

Попри всі труднощі перебування "на світі" (батько, дорікаючи синові за семінарську нерозвагу, позбавив його матеріальної підтримки), Маркіян не переставав клопотати про своє поновлення в семінарії. Восени 1833 року його клопотання, нарешті, увінчалися успіхом.

•  Із повторним прийняттям Шашкевича до семінарії він дуже швидко організував у стінах закладу ГУРТОК ПАТРІОТІВ РІДНОГО СЛОВА, в якому за найближчих друзів мав Якова Головацького та Івана Вагилевича.
•  У 1834 році гурток львівських семінаристів остаточно оформився в культурно-просвітню організацію.
•  Декларуючи свою солідарність з усією Слов'янщиною, гуртківці обрали собі характерні слов'янські імена. Шашкевич назвався РУСЛАНом, Головацький - ЯРОСЛАВом, Вагилевич - ДАЛИБОРом.
•  Недруги іронічно прозвали Шашкевича, Вагилевича та Головацького, яких часто бачили разом, "руською трійцею". Ніхто й припустити тоді не міг, що ця іронічна назва згодом звучатиме серед народу як хвала і навічно увійде в історію української літератури.

Члени «Руської Трійці» «ходили в народ», записували народні пісні, оповіді, приказки та вислови. Гуртківці бачили свою мету в збиранні фольклору, поширенні освіти, написанні та виданні близьких народові творів. Усе це робилося задля високої ідеї національного відродження в Галичині.

Далі буде...