1 листопада виповнюється 102 роки від подій, які стали переломними в історії Галичини та всієї України. ЛИСТОПАДОВИЙ ЧИН - одна із найблискучіших військово-політичних операцій, які будь-коли в історії здійснювали українці.
У Золочеві в центрі цих подій був Гнат Стефанів (* 2 травня 1885, с. Топорівці, Городенківський район, Івано-Франківська область - † 21 червня 1949, м. Регенсбург, Німеччина) - український військовий діяч, Начальний командант УГА, полковник УГА й Армії УНР.Військову освіту здобув у Цісарській і Королівській школі кадетів піхоти у Львові (K. und k. Infanterie Kadettenschule in Lemberg), яку закінчив 1905 року та отримав призначення в 10-й Галицький полк піхоти, штаб якого дислокувався уПеремишлі.
У час Листопадового зриву 1918 року в званні сотника очолював встановлення української влади,потім - організатор і комендант Золочівської округи ЗУНР, з 9 листопада 1918 року до 10 грудня1918 (підвищений УНРадою до ступеня полковника) очолював Начальну Команду Українських Військ у Львові; під його проводом українське військо перейшло до наступу в боях з польським військом, але після його зміцнення залишило з наказу станцію Львів. 22 листопада1918 року, боячись оточення.
Керівництво Української Національної Ради підвищило Гната Стефаніва до звання полковника та з 9 листопада 2018 р. до 10 грудня 1918 р. він виконував обов'язки начального команданта УГА.
Пізніше перейшов до Армії УНР: очолював Гуцульський кіш морської піхоти, запасну бригаду 3-ї Залізної стрілецької дивізії, командир 3-го кінного полку в Першому Зимовому поході; 1920 — командир запілля Армії УНР.
У серпні 1920 р. перейшов з групою генерала Антіна Кравса до Чехо-Словаччини й до 1923 р. очолював консулят ЗУНР в Ужгороді.
До 1939 жив у Карпатській Україні, потім у Відні, на Лемківщині й у Німеччині (з 1944), де й помер. Спогади «За Львів».
На честь нього названі вулиці в місті Золочів та його рідному селі Топорівці.
Керівництво Української Національної Ради підвищило Гната Стефаніва до звання полковника та з 9 листопада 2018 р. до 10 грудня 1918 р. він виконував обов'язки начального команданта УГА.
Пізніше перейшов до Армії УНР: очолював Гуцульський кіш морської піхоти, запасну бригаду 3-ї Залізної стрілецької дивізії, командир 3-го кінного полку в Першому Зимовому поході; 1920 — командир запілля Армії УНР.
У серпні 1920 р. перейшов з групою генерала Антіна Кравса до Чехо-Словаччини й до 1923 р. очолював консулят ЗУНР в Ужгороді.
До 1939 жив у Карпатській Україні, потім у Відні, на Лемківщині й у Німеччині (з 1944), де й помер. Спогади «За Львів».
- Дізнатися більше про Листопадовий чин 1918 року за посиланням: https://porokhivnytsya.com.ua/2018/11/01/lystopadovyi-chyn/
- Переглянути історичний документально-ігровий фільм "ЛЕГІОН. Хроніка Української Галицької Армії 1918-1919" (реж. Тарас Химич). Про фільм та трейлер тут https://porokhivnytsya.com.ua/2018/11/01/legion-1918-1919/
Гнат Стефанів - Джерело доступу: https://enigma.ua/articles/gnat-stefaniv
Немає коментарів:
Дописати коментар