Краєвиди Золочівщини

Свята гора

Свята Гора - це пагорб на низькогірному масиві Вороняки. Знаходиться північніше міста Золочева, на півночі Золочівського району між селами Білий Камінь, Гавареччина, на північний схід від села Черемошня.
Висота гори - 388 м над рівнем моря. Гора простягається на понад 2 км з заходу на схід. Має дві вершини, схили круті, майже цілком вкриті лісом. 

Свята гора (Вороняки)

Площа пам'ятки природи - 186 га. Підпорядкована ДП "Золочівський лісгосп" Білокамінського лісництва.

Флора Святої Гори відрізняється багатством і різноманітністю видів. Тут ростуть рідкісні рослини: сон великий, білоцвіт весняний, зозулині черевички, купина запашна, любка дволиста, відкасник татарниколистий, анемона звичайна та анемона жовтецева, підсніжник звичайний, вовчі ягоди звичайні та вовчі ягоди Юлії. Серед тварин трапляються борсуки, занесені до Червоної Книги України.

На Святій Горі створено екологічну стежку довжиною близько 1 км.

Легенда і сучасність. Це було давно. Татари нападали на села і міста України. Старих вбивали, а молодих забирали у полон. З цих часів існує легенда про Божу Матір.

Одного разу вона йшла до Почаєва, щоб спасти український народ від монголо-татарських поневолювачів. Переходячи через гору, ступила ногою на гострий камінь, і під цим каменем утворилося джерело з цілющою водою.

У 1942 році вдруге Богоматір з'явилася у цьому місці: ожила вода, забила фонтаном і потічком побігла вниз. Старожили пам'ятають цю подію. Від яскравого світла листки дуба пожовтіли, як восени, а на стовбурі відбився портрет Матері Божої. З цього часу гору називають Святою. Люди ходили на гору, берегли її, ніколи не смітили, не рвали тут рослин. Вода, що була на горі, давала вологість рослинам. Люди старалися берегти пам'ять про цю подію: приносили вишиті рушники, образки, побудували капличку. 

КДБ, представники влади не допускали віруючих на гору, обмурували джерельце, зробили невеличку криничку, яку негідники зацементували. Але людина не може керувати ходом природи. Вода пробилася через міцний цемент. Люди терпляче відновлювали зруйноване джерело і капличку, бо знали, що це святе місце. Майже тисячоліття минає, а стежка на гору не заростає як символ нескореної і вічної національної традиції.

Жу́лицька гора́, гора́ Сторожи́ха, гора́ Висо́ка - комплексна пам'ятка природи місцевого значення в Україні. Розташована в Золочівському районі Львівської області, на північ від села Жуличі.

Площа 261 га. Статус надано згідно з рішенням Львівської облради від 9.10.1984 року № 495. Підпорядкована ДП «Золочівський лісгосп», Білокамінське лісництво.

Пам'ятка природи охоплює собою вершини і схили трьох гір у західній частині Вороняків - Жулицька (369 м), Сторожиха (365 м) і Висока (360 м), які простягаються одна за одною із заходу на схід уздовж річки Західний Буг.

Створена з метою охорони рідкісних рослин: сон великий, білоцвіт весняний, відкасник татарниколистий, зозулині черевички, любка дволиста, купина запашна, анемона гайова, підсніжник звичайний, вовчі ягоди пахучі та вовчі ягоди Юлії.

В кінці 2009 року Жулицька гора, гора Сторожиха, гора Висока стали заповідними об'єктами Національного природного парку «Північне Поділля», створеного 11 грудня 2009 року згідно з указом президента України Віктора Ющенка з метою збереження цінних природних та історико-культурних комплексів і об'єктів Північного Поділля. Парк охоплює територію південної частини, центральну, частину західної, східну та північно-східну частину Золочівського району та східну частину Буського району.