Засновник читалень «Просвіти» та учасник Листопадового зриву Михайло Балтарович

У 2022 році минає 170 років від дня народження МИХАЙЛА БАЛТАРОВИЧА (1852-23.05.1933)

Що ми знаємо про нього? Що він був повітовим комісаром у Золочеві часів ЗУРН, що він працював суддею окружного суду та адвокатом у Золочеві.

Але цих фактів недостатньо, тому на честь року народження М. Балтаровича Золочівщина#digest зібрала ще 12 фактів про життя визначного громадсько-політичного та культурного діяча Золочівщини.

1. Будучи учнем класичної гімназії у Золочеві "почав вивчати твори Тараса Шевченка, які одержував написані рукою, бо друкувати їх українською мовою було заборонено".
2. Закінчивши гімназію, поїхав до Відня, записався на студії агрономії та закінчив їх. Згодом закінчив ще правознавчі студії та отримав посаду судді у Зальцбургу (Австрія).
3. У 1890 р. став суддею у Золочеві і відтоді весь вільний час присвячував піднесенню культури української громади.
4. Був активним учасником тодішніх українських товариств. Організовував читальні Товариства "Просвіта", кружки Товариств "Сільський Господар", "Українська бесіда".
5. Чимало зусиль доклав до спорудження пам'ятного хреста Маркіяну Шашкевичу на Білій горі.
6. У час Листопадового зриву був обраний старостою Золочівського повіту. "У всіх справах зверталися до нього за порадою і поміччю, якої не завжди міг уділити. Працював днями і ночами, часу не вистачало. До кожного був ввічливим і робив, що тільки міг".
7. Після травневих подій 1919 р. був інтернований (примусово виселений) із Золочева. Проживав у Кракові, з 1921 р. отримав дозвіл повернутися назад.
8. "На працю в суді його не покликали, але провадив свою адвокатську канцелярію і помагав людям. Брав участь у всіх громадських імпрезах, а на товариських зустрічах з нагоди нового року, як найстарший віком, виголошував промову".
9. "Кожної неділі можна було бачити його у Воскресенській церкві, а на Великдень ніс плащаницю".
10. "Мешкав на вулиці Підвіття у власній гарній кам'яниці з городом і садом, але коли виїжджав до Кракова, мусив її продати. По повороті до Золочева купив малу хатину з великим городом, навпроти попередньої хати, яку купив комендант польської поліції Ясінський".
11. "Помер 23 травня 1933 року. Вістка про його смерть розійшлася миттю по місту. Д-р Теодор Ваньо, дізнавшись про його смерть сказав: "Так вмирають тільки праведні".
12. "Похорон мав характер величавої маніфестації. Його ховав о. д-р С. Юрик в асистуванні десятка священників... Похований на золочівськім кладовищі біля своєї дружини".

P. S. Переконані, що звернення до історичного минулого значною мірою визначає і наше майбутнє!

У дописі використовували джерела:

• Золочівщина. Постаті [Текст] : біограф. довід. / упоряд. Юрій Юречко. - Львів : Святогорець, 2019. - 324 с.
• Західно-українська народна республіка [Текст] : енциклопедія. Т. 1 : А-Ж. - Івано-Франківськ, 2018. - С. 83.
• Мамчин Р. Патріот і громадсько-культурний діяч [Текст] / Роман Мамчин // Золочівщина: минуле і сучасне: розвідки, спомини, публікації, пам'ятки, постаті [Текст] / упоряд. і ред. Микола Дубас. - Львів : Вид-во "Мс", 2006. - С. 587-589.
• Фото взяте з архіву групи Золочів Złoczów - від давнини до сьогодення ...