Жуличі. Василь Пачовський [Текст] : зб. іст.-краєзн. праць і літ.-худ. творів / упоряд., авт. передмови та прим. А. Т. Квасецький. - Чернівці : Зелена Буковина, 2013. - 398 с. + вкладки 60 с.
Жуличі, Жуличе, Жуліце... Протягом століть так по-різному називали це село, що розкинулося на межі Малого Полісся і Подільської височини, неподалік витоків Західного Бугу, під захистом трьох жулицьких гір - Широкої, Високої і Сторожихи.
У давнину цей край належав до Волині, а з кінця ХІІ століття здебільшого до Галичини. Тому важко сказати, як правильніше буде з історичною назвою місцевих мешканців - їх можна назвати і волинянами, і галичанами. Але немає сумніву, що вони насамперед жуличани - представники роду або нащадки колишніх підданих давнього слов'янина Жула (Жулеслава), ім'я якого поширилося на назву села. І це тільки одна з цікавих сторінок, які пропонують читачам автори колективної праці про чарівне і загадкове село, що нині належить до Золочівського району Львівської області.
Значно більше уваги приділено самим жуличанам - скромним трударям, які у всі часи вміли відстоювати свою гідність і честь.
До збірника увійшли праці з історії села Жуличі та нарис про життя і творчість уродженця села Василя Пачовського - поета-модерніста, драматурга та історика. Краще пізнати неординарну постать митця допоможе добірка його творів, особливо ті, що друкуються вперше в Україні після десятиліть заборони і замовчування.
.png)
Немає коментарів:
Дописати коментар