Золочів: місто історій, випробувань і перемог

За понад 500 років свого існування Золочів пройшов шлях неймовірних злетів і випробувань. Місто перебувало у власності найвпливовіших родин у країні: Гурків, Собеських, Радзивіллів. Але панування роду Собеських (близько 1598-1740 рр.) історики називають “золотою добою”.

Цей період не був лише часом процвітання. Вали Золочева витримували натиск ворогів: татар, турків, шведів, саксонців і росіян... Але місто потерпало і від власних військ, які король-воїн Ян III Собеський готував тут до походів. До руйнувань додались й природні катаклізми, як-от пожежі (а скільки разів Золочів горів – точно не скаже ніхто).

І попри все Золочів процвітав. Собеські дарували привілеї, сюди прибували нові мешканці, зокрема вірмени, а податки бувало й зовсім не збирали роками, щоб дати місту час оговтатися після руйнувань. Це дозволило Золочеву не лише вижити, а й розвиватися, стаючи сильнішим.

Ця історія – приклад для нас усіх. Щоб громада розвивалася, потрібна підтримка, співпраця та взаєморозуміння. Саме місцеві золочів’яни, згуртувавшись та отримавши сприяння влади, щоразу відновлювали місто. Саме про людей Золочева з тих давніх часів говоритимемо далі!

Автор - аспірант історичного факультету ЛНУ ім. І. Франка Ярослав БАШТЕВИЧ

Невідомий автор, після 1693р., родина Собеських:

У центрі Ян III Собеський з дружиною Марією Казимирою (Марисенькою). По праву руку від батька його сини: в довгій чорній перуці та обладунках західноєвропейського типу старший син – Якуб Людвік, а поруч з ним молодші: Костянтин та Олександр. Ліворуч від матері: Ядвіга Єлизавета (герцогиня Нойбурзька) – дружина Якуба Людвіка з дочкою Марією Кароліною, а трохи далі дочка Собеських Тереза Кунегунда – дружина баварського герцога Максиміліана II.