ПІШОХІДНА КРАЄЗНАВЧА ЕКСКУРСІЯ ЗОЛОЧІВСЬКИМ ЦВИНТАРЕМ: як це було

КРАЄЗНАВЧА ПОДІЯ, присвячена дню міста золочева ВІДБУЛАСЯ! 

Це була ПІШОХІДНА КРАЄЗНАВЧА ЕКСКУРСІЯ ЗОЛОЧІВСЬКИМ ЦВИНТАРЕМ, яку для зацікавлених золочів'ян та гостей міста провів автор фотоальбому "Золочівський цвинтар" АНДРІЙ ДОБРОНОСОВ.

Мали нагоду перейтися стежинами Золочівського цвинтаря, пізнати історію цього некрополя, ознайомитися з долями окремих людей, які знайшли тут вічний спочинок.

ДІЗНАЛИСЯ/ПОБАЧИЛИ, що:

1. Історія Золочівського цвинтаря сягає к. XVIII ст., а найстаріша могила датується 1785 роком;
2. Тут спочиває не одне покоління мешканців Золочева, його міські очільники, священики, адвокати, судді, воїни різних армій, лікарі, вчителі, інженери, робітні люди, які мали розмаїті професії, ходили до різних храмів, розмовляли різними мовами і шанували звичаї своїх народів;
3. На Золочівському цвинтарі присутні роботи відомих майстерень того часу, які працювали для Личаківського цвинтаря у Львові, зокрема майстерні Й.Шімзера і Г. Пер'є;
4. Більшість написів на надгробних пам'ятниках (до 1940-го) - польською і німецькою мовами;

ВІДВІДАЛИ могили:

• ЯРОСЛАВА ОЛЕСНИЦЬКОГО - українського дипломата, правника, активного учасника національно-визвольних змагань, співробітника державного секретаріату закордонних справ ЗУНР, очільника філії Українського Педагогічного товариства "Рідна школа" у Золочеві;
• ЛЬОНГИНА РОЖАНКОВСЬКОГО – українського правника, громадського діяча. Був судовим радником у Золочеві, а з 1890 року займався адвокатською практикою у Золочеві;
• ГРИГОРІЯ ЛЕВИЦЬКОГО – українського священика, державного та громадського діяча, діда Кирила Трильовського (по матері), пароха парафії Золочів (1842-1873), декана Золочівського (1842-1857);
• СТЕФАНА РЕНО – скрипаля і композитора, колишнього члена оркестру Львівського міського театру. Започаткував у Золочеві приватні уроки гри на гітарі та альті;
• ЗИГМУНТА УРАНОВИЧА – географа, краєзнавця, який працював викладачем гімназії у Золочеві. У 1916-1921 рр. був старостою Золочівським. Автор окремих видань – «Привілеї міста Золочева» (1895), «Привілеї міста Золочева і його околиць» (1914), «Запис історії міста Золочева» (1914);
• та інших...

А ще!

Наша екскурсія пройшла з книгою в руці, бо вона [книга] супроводжує та веде нас усюди.

У нагоді став фотоальбом "ЗОЛОЧІВСЬКИЙ ЦВИНТАР" Андрія Доброносова.