Після багаторічного використання Золочівського замку як в’язниці, 1 березня 1955р. там було відкрито ремісниче училище N 7 механізації с\г. За вказівкою першого директора училища Федотова М.Д. у приміщенні Китайського палацу розмістили слюсарні майстерні для ремонту автотракторної техніки.
У 1960 р. училище реорганізовано в будівельне училище (ПТУ N10). Майстерні віддали електрогазозварникам. У 1985 році училище перейшло у нові корпуси. Директор Львівської картинної галереї Возницький Борис Григорович взяв безхозну територію під свою опіку, наголошуючи про необхідність відродження одного з найкращих замків Європи. Знайшлося багато ентузіастів, які часто безкоштовно допомагали відновлювати замок. Здавалося, що після такої руйнації нічого відновити не вдасться. Але стараннями Возницького Б.Г. та перших ентузіастів, а надалі праціників замку, вдалося зробити дуже багато.
Трошки історії: Вперше зустрічаємо назву Китайський палац у описі 1768 року. Під час існування в’язниці тут були пральня, лазня, а у ротонді-капличка, тому на куполі ротонди був хрест. При приході «совєтів» і утворенні в’язниці НКВД N 3 капличка та хрест були знищені.
Як же з’явився Китайський палац ?
Наведу одну з версій:
В кінці XVII на поч.XVIII ст. у Європі з’явилася мода на все східне: порцеляну, посуд, прикраси, елементи одягу, напої, спеції, феєрверки та ін. Саме тоді дружина Яна ІІІ Собеського- Марія-Казимира Луїза де Гранже де Арк’єн звернулася з проханням до свого чоловіка польського короля Яна ІІ Собеського з проханням будівництва Китайського палацика. Ну як він міг відмовити своїй коханій Марисенці, незрівнянній француженці, кумі Людовіка XIV, який хрестив його сина Якуба. Марисенька мала величезний вплив на Яна. «Марисенька керує Яном, а вже він Польщею», - говорили тоді поляки.
Почалося будівництво двоповерхової шпилястої ротонди з вісьмома колонами з боку головного фасаду з цікавим рельєфом (зберігся донині) з круговим балконом, з якого був вихід (місток) для прогулянок по валах і милуванням краєвидами.
У XVIII ст. прибудували бічні приміщення. Так з’явився Китайський палац. Правда в його архітектурі не має нічого китайського. Бо китайській архітектурі притаманні великі, різко виступаючі вперед над стінами дахи, котрих краї загнуті вгору. Крім того важливу роль відіграють і традиційні візерунки, що символізують удачу і процвітання, зображення драконів і т.п.
Але експонати східної культури були унікальними. Вони постійно поповнювалися, подарунками, трофеями, які привозив Ян ІІІ після битв. Серед експонатів були і особисті речі родини Гіреїв. Поговорювали, що Марисенька збирала китайську порцеляну, а Ян ІІІ поповнював колекцію східної зброї. Пройшов час і все було знищено. Залишилися тільки стіни.
В даний час Китайський палац є унікальним зібранням експонатів, які представляють мистецтво Єгипту, Шумеру, Китаю, Японії, Індії, Індонезії, Османської імперії, Персії. Палац користується надзвичайною популярність у туристів, як і весь Золочівський замок, що є візиткою нашого міста.
Ми повинні пам’ятати тих ентузіастів, які перші почали його відродження це:
1. Бабінська Мирослава
2. Воробйова Соломія
3. Гупало Надія
4. Доброносов Андрій
5. Корсак Ярослав
6. Назар Володимир
7. Олєйнікова Тетяна
8. Рип’янчин Лариса
Автор - Володимир СИВАК - історик, педагог, краєзнавець
Світлини з архіву Андрія ДОБРОНОСОВА
Немає коментарів:
Дописати коментар