Собор Бориса Возницького [Текст] : спогади, роздуми / упоряд. Л. Возницька-Разінкова. - Дрогобич : Коло, 2019. - 280 с. : іл.
Спогади Героя України Бориса Возницького - це і довірлива сповідь, і заповіт нащадкам перед лицем вічності. Результатом подвижницької праці мистецтвознавця та створеного ним колективу стала Львівська національна галерея мистецтв - найбільший музейний заклад України європейського значення, що носить його ім'я.
Спогади писалися спонтанно, у рідкісні вільні хвилини, оскільки Возницький постійно був у русі, працював, зокрема, тяжко фізично, аж до виснаження, мотався між філіями галереї, їздив у зарубіжні відрядження як головний музейник України.
І кількісно, і якісно зроблене Возницьким, як і його тактика й стратегія розвитку українського музейництва та культури, - досі повною мірою не висвітлено. Це видання - лише частка життєпису Возницького. Та навіть окремі його фрагменти - надзвичайно яскраві і захопливі.
У спогадах - природна вдача Возницького. Жодного зовнішнього пафосу, жодного самозвеличення, жодних амбіцій. Усе ніби проти буденного, як і має бути.
Тріумфальною аркою Возницькому і його колективу є розгорнута в часі і просторі Національна галерея (замки, палаци, вежі, шедеври старожитності, дух історії і велич культури). У символічному плані - це Собор Бориса Возницького.
Немає коментарів:
Дописати коментар